- обезглавлювати
- -юю, -юєш, недок., обезгла́вити, -влю, -виш; мн. обезгла́влять; док., перех., книжн.1) Те саме, що обезголовлювати.2) перен.Позбавляти керівництва.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обезглавлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обезглавити — див. обезглавлювати … Український тлумачний словник
обезглавлювання — я, с., книжн. Дія за знач. обезглавлювати … Український тлумачний словник
обез... — Складні слова з двома префіксами: о + без + корінь слова, що надають словам значення частинної або повної відсутності чогось, напр.: обезболений, обезболити, обезболюваня, обезболювати, обезболюючий, обезвладніти, обезвладнюючий, обезводнити,… … Словник лемківскої говірки